И я там был, мед пил )))

У цій статті Миколи є здгадка про мене, і про цей візит до посла Тернера. Так була. І дуже була здивована форматом зустрічі. Раджу почитати статтю на ІнфоПорні,  поки що.   Вибачайте, що сама нічого не написала. Забігалась я із своїм GreenCamp Ukraine.  Стільки всього треба приготувати. І вже 28 жовтня наближається. Отже поки запрошую на баркемп, і пізніше напишу відповіді на всі питання, які можете задавати тут.

Британський посол переплюнув Азарова у блогосфері

Вчора відбулася одна прикмента подія, яку, втім, не було анонсовано заздалегідь. Також про цю подію не розіслали жодного прес- і пост-релізу – а вона, однак, заслуговує на увагу. Йдеться про зустріч посла Великої Британії Лі Тернера з українськими блогерами. На зустріч запросили й автора цих рядків.

Отримати запрошення від посольства було приємно: свої не помітили, то хоч іноземці “зацінили внесок у розвиток вітчизняної блогосфери”. Це я про відомі зустрічі прем’єр-міністра Миколи Азарова із блогерами – на які прийшло від сили трійко справді блогерів, а решту аудиторії склали якісь зовсім “ліві” люди.

Обидві події відрізнялися за метою зібрання. Пан прем’єр вирішив “піарнутися”: мовляв, от він який прогресивний і просунутий у сучасних інформаційних технологіях. Також Азаров хотів показати, що він не проти прислухатися до гласу “лідерів думок” – або, принаймні, зробити вигляд, що прислухається. Натомість, пан посол, котрий і сам є активним блогером, дійсно захотів поспілкуватися з людьми, які здобули авторитет та вплив в одній зі сфер публічного простору.

Зустріч з Лі Тернером відбувалася без фото- та відезйомки. Ба більше – коли один із запрошених гостей запитав, чи можна знімати відео, йому повідомили про особливий неформальний статус заходу, який не передбачає зйомки.

Сама подія відбувалась в особистій резиденції посла. На вході охоронець лише перевірив наявність прізвища у переліку гостей (до речі, аналогічний документ, де була змістовна характеристика на кожного запрошеного, мав при собі сам посол), при цьому навіть не вимагали документів для підтвердження. Звісно, жодних металошукачів, ретельного огляду особистих речей та інших епізодів, які так усіх обурили на “азарівському збіговиську”, не було.

Склад учасників свідчив про адекватний підхід при відборі з боку організаторів. Присутні були (крім автора статті): Олег Шинкаренко, відомий тим, що став першим кібер-дисидентом в Україні, а нині розвиває відеоблоги на порталі “Телекритика”; Сергій Лещенко, кореспондент та блогер “Української правди”; Світлана Тараненко, яка активно просуває в Україні ідеї електронного уряду  (e-government) та “зелені технології”; кореспондент одної із найавторитетніших у світі медіа-платформ Global Voices (висвітлює суспільні трансформації через нові медіа) Тетяна Богданова. Кожен з учасників зустрічі представляв певне мережеве середовище.

Неофіційність та неформальність підкреслювало й місце зустрічі – особисте помешкання посла. Не було ні мікрофонів, ні круглого столу, ані табличок з іменами. Натомість, учасників оточувала домашня атмосфера – камін, чай, килим, м’які крісла, а поруч – шафа із книжками (пан посол дуже цікавиться Другою Світовою війною, автобіографіями політиків на кшталт Гордона Брауна).

Було б наївним сподіватися, що дипломатична особа під час зустрічі розголошуватиме інсайдерську інформацію або ділитиметься планами зовнішнього відомства Британії щодо міжнародної політики. Розмова була, швидше, ознайомчою. Пан Тернер переважно мовчав і слухав українських гостей. Вони ж розповідали йому про авторитарні тенденції в країні, пропагандистські провладні медіа на кшталт газети “Сегодня” та порталу “Обозреватель”, обговорювали спроби влади обмежити свободу слова. Від приймаючої сторони гості почули про особистий досвід блогінгу посла та про найближчу конференцію у Лондоні, присвячену кібер-простору. Швидше за все, організатори зустрічі хочуть вивчити громадські настрої через людей, які вважаються “лідерами думок”.

Сказати, що у британців є особливі плани щодо використання блогерів для просування своїх цінностей, ідей та проектів в Україні – означає свідомо обманути себе. На моє запитання, чи буде британський уряд підтримувати кібер-дисидентів та боротися із кібер-цензурою у світі та в Україні, зокрема (як це робить США), посол Тернер згадав про існуючі правові важелі в Європейському союзі та прагнення України підписати Угоду про асоціацію з ЄС, які дозволять протидіяти порушенню прав людини.

Отже, скидається на те, що так звані “зустрічі з блогерами” – швидше модний фетиш та можливість поставити галочку під пунктом “сучасний і прогресивний”. Вони ні до чого не зобов’язують і не передбачають жодної подальшої механіки взаємодії

http://svetonline.livejournal.com/563885.html

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s