Цікава стаття, але … в КМДА колись був відділ, який вже розробив інформаційну систему по управлінню містом, і коли на нараді вони доповіли що готові до впровадження і Києвом зможе керувати до 10 людей, відділ ліквідували за тиждень, разом із впровадженням вже розробленної програми.

Прозорий офіс

Делегація КМДА вивчала досвід Вінниці у спрощенні дозвільної системи та органів самоорганізації населення

Наступного року отримати дозвіл на будь-який вид діяльності стане значно легше та швидше. Єдиний центр з видачі документів дозвільного характеру автоматизують і переведуть на електронний документообіг. Усі ці зручності стануть доступними, тільки-но Київрада виділить приміщення замість нинішнього на Боричевому узвозі. А поки що делегація киян лише ознайомилася з досвідом Вінниці, де центр адміністративних послуг "Прозорий офіс" діє уже два роки. Там побував і кореспондент "Хрещатика".

Електронний документообіг — це зручно

Офіс дістав назву "прозорий" не лише через повністю скляні стіни та внутрішні перегородки, а й завдяки зрозумілості для громадян усіх процедур і процесів, які відбуваються в центрі. Це робочий орган виконкому міськради, котрий працює як єдиний реєстраційний центр. Тут також видають довідки, рішення органів влади. Загалом структура опрацьовує понад 100 видів документів дозвільного характеру, надають 185 адміністративних послуг: 55 — державні органи та 130 — виконавчі органи міської влади. Для вирішення більшості питань потрібен один-два візити. Тут можна подати документи на отримання дозволів на оренду, реконструкцію, капітальний ремонт, початок роботи підприємства, на розроблення проектів землевідведення, надання копій розпоряджень, документів та багато інших процедур. Процес реєстрації повністю автоматизовано. Щоб потрапити на прийом до державного реєстратора, потрібно записатися через термінал й отримати талон, у якому зазначено порядковий номер у черзі, номер столу. Далі чекаємо, поки ці дані висвітяться на табло. Це дає змогу впорядкувати черги та звести їх до мінімуму. "Прозорий офіс" створено у 2008 році з ініціативи міського голови з використанням найкращих світових зразків. У холі вивішено інформаційні матеріали, можна ознайомитися з базовими документами та законами. Також відвідувач має змогу зателефонувати на міський телефон, скористатися бездротовим доступом до Інтернету. На ресепшні кожен відвідувач може дізнатися потрібну інформацію. Більшість документів дозвільного характеру розглядають у стислі терміни. Значну увагу в центрі приділяють консультаційно-роз’яснювальній роботі. Центр не приймає рішень самостійно. Завдяки повній автоматизації можливість корупції зведено до мінімуму. Адже на сьогодні, згідно із законом, усі дозволи та рішення про господарську діяльність мають бути вказані в реєстрі. Але якщо з людиною теоретично можна домовитися про внесення певних позначок на папір, то електронна система такі прийоми унеможливлює. Друга частина "Прозорого офісу" — центр звернень громадян. Тут ведуть прийом у чітко визначений день представники органів влади, зокрема міський голова, його заступники, начальники управлінь, громадські організації. Таким чином вінничани оптимізують робочий час як відвідувачів, так і чиновників.
У столиці центри з видачі документів дозвільного характеру діють у кількох районах. Єдиний центр діє на Боричевому узвозі. Але процес тут неавтоматизований, реєстрація — на папері, в журналах. З ініціативи КМДА удосконалена установа має відкритися наступного року. За словами начальника управління з питань регуляторної політики та підприємництва Миколи Поворозника, досі процес блокувався через те, що законодавці в законі про дозвільну систему не згадали в тексті Києва та Севастополя як міста з особливим статусом. Помилку було виправлено лише цього року, після чого місцева влада взялася до роботи.
Теоретично припускається у Києві й створення центру звернень, але по одному на район. Адже 300 000 населення Вінниці — це населення одного столичного району. Керівництво міста фізично не зможе опрацювати таку кількість звернень. Поки що такі центри — лише в перспективі.

Самоорганізація по-вінницьки

Питання створення органів самоорганізації населення для столиці більше ніж актуальне. У Вінниці ця система працює, але в Києві нею можна скористатися лише за певних умов. Адже Вінницький житловий комплекс переважно становлять приватні будинки: понад 22 000. ОСН є квартальними комітетами, об’єднаними в асоціацію. Саме вона представляє інтереси мешканців у міськраді. Співпрацю організовано на паритетних засадах. Тобто вони не є структурним підрозділом міської влади. Представники ОСН мають можливість з будь-яких питань звернутися до міського голови або заступників, й проблеми розв’яжуться дуже швидко. Цікавий досвід з благоустрою. Адже тут міськрада запровадила систему договорів, згідно з якими всі роботи, зокрема й у комунальній сфері, виконуються за рахунок пайової участі мешканців вулиці. Тобто половину суми вони збирають самі, іншу — виділяє міська влада. Гроші збирають за принципом соціальної справедливості. Наприклад, нині у процесі реалізації будівництво каналізаційної мережі до віддалених мікрорайонів, що коштує 14 млн грн. Майже 1 млн грн уже зібрано на проектну документацію. Загалом для створення успішних органів самоорганізації населення потрібно три складові: бажання людей, бажання влади та достатнє фінансування.
Адже у Вінниці міський голова особисто контролює всі питання й оперативно реагує на звернення. Що ж стосується ОСББ, що дуже актуально для столиці, то у Вінниці створення їх також "пробуксовує". За словами заступника голови Вінницької міськради Андрія Реви, ОСББ — значно складніше питання, аніж ОСН: "Проблема в тому, що це принципово різні структури. Адже ОСББ є об’єднанням співвласників. А власник не завжди є мешканцем квартири. А ось ОСН передбачає спілку саме мешканців. ОСББ займається лише комунальними проблемами. Утриманням будинку та іншим. У квартального ж комітету функції ширші. Тому вони й регулюються різними законами. У нашому місті вже є майже 10 відсотків будинків, де створені ОСББ. Але цього замало, бо потрібно нормально втілити це в життя. Приміром, керівник ОСББ має бути підготованим і юридично, і технічно. Тож потрібні програма навчання, кошти на реконструкцію, адже за законом будинок має бути переданий мешканцям відремонтованим. Від 800 тис. грн до 1 млн грн потрібно на ремонт одного будинку. Що ж до навчання, то для нинішньої кількості ОСББ у місті вже можна організовувати курси. Тож у майбутньому ми плануємо це обов’язково запровадити".
Отже, поїздка до Вінниці засвідчила, що досвід створення "Прозорого офісу" і ОСН може бути корисним як для столичної влади, так і для самих киян. Люди завдяки таким ініціативам зможуть розв’язувати проблеми, зокрема й колективні, швидше й ефективніше, без бюрократичної тяганини. Таким чином, плідний діалог між громадянами та владними структурами стає реальністю.

Євген ЛЕВЧЕНКО "Хрещатик". Фото з архіву “Хрещатика”

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s